Ти близько.
Як повітря...
На відстані одного подиху -
лише вдихнути...
Чому ж я шукаю Тебе
десь
там
?
Шукаю то з мапою,
то навпомацки.
Болить спина, натомлені ноги...
Блукаю лісами-полями, далекими світами.
Аж поки загублю стежку додому.
Знаходжу, вертаюсь.
Щоб завтра знову вирушити на пошуки
Тебе.
А Ти все так само близько -
на відстані одного подиху.
Йдеш зі мною в мою мандрівку
у світи далекі...
Наглянути, аби дитя не загубилося.
Колись я таки допетраю,
що Ти — на відстані подиху.
Ближчий, аніж одежа.
І ми будемо сміятися,
що я так довго не могла докумекати
таку очевидність:
Ти близько — на відстані подиху.
І я сміятимусь голосніше за Тебе...
а потім спитаю:
“Навіщо Ти ходив зі мною
у темні ліси
у широкі поля
у високі гори
?
Навіщо дозволив мені блукати
сотнею стежок,
якщо був лиш на відстані подиху?
А Ти усміхнешся у вуса і мовиш:
“Дитино, ти ніколи не побачила б,
як цвітуть серед луки стокротки,
коли б не ходила шукати Мене у далекі світи...”
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рождение Свыше - Рождение в Духе Святом! - Светлана Камаскина Стихотворение для Молитвенных Сердечек, кто в Кротости Души -
желает и жаждет - "РОДИТЬСЯ СВЫШЕ", "РОДИТЬСЯ В ДУХЕ СВЯТОМ", и славить
Господа - в Ангельских Языках, в Пятидесятнице МОЛИТВЕННОГО ОГНЯ -
ВЕЧНЫХ НЕБЕС!
Проза : Он знал - Наталия Минаева Это одна из живых историй. Есть такие, что невозможно поверить в это. Может написно не совсем гладко. Не судите строго. Но я знаю эту боль, хотя эта история не из моей жизни. Она из жизни женщины. Каждой из нас. Может наш голос удержит юных от не своей любви. Может мы научим их ожидать чистоту и святость прекрасного чувства ЛЮБОВЬ.
